Обстріли та креативність
Привіт
Я розповідав минулого разу, що ми ходили на виставку «Третє дихання» на Подолі. І там я зачепився за фразу з книжки *The Body Keeps the Score*. Купив, читаю, і там є прикольна думка — або радше приклади і докази — що травма або хронічний стрес блокують доступ до тієї частини мозку, яка відповідає за креативність. Префронтальна кора — найновіша частина мозку з точки зору еволюції. І коли ти в хронічному стресі або пережив травму — з креативністю все погано.
Я це згадав у контексті обстрілів, які були на вихідних.
Мозок реально впадає в ступор, і навіть після того, як усе закінчилось, ще пару днів важко думати, зосередитись на чомусь нетривіальному — складна стаття, нові ідеї, щось таке. Мозок ніби опускається до рівня Ютубу. Навіть на Нетфлікс вже не вистачає.
Інший приклад — трафік.
Якщо я пару годин сидів за кермом, то після цього ще можу функціонувати, але тільки на нескладні задачі. Наприклад, я не можу вигадати теми для подкасту, поки за кермом. Я можу слухати, можу поговорити, зателефонувати. Але щоб подумати про подкаст — треба вийти з машини, прогулятись, і от десь у процесі з’являються думки. Як сьогодні, власне.
Отже, три мікро-темки, про які я хотів поговорити.
Перше — це стаття, як я пишу код з LLM.
Вона вийшла минулої п’ятниці, буквально на наступний день після минулого епізоду. Стаття, звісно, любительська, бо я не програміст. Мій досвід — це веб-інтерфейс Claude або ChatGPT. Більш складні варіанти — типу консольні інструменти, API, кодекс, курсор — мені поки не зайшли. Але веб-інтерфейс працює, і я наводжу приклади, як я ним користуюсь, коли роблю фічі для блогу.
Якщо маєте власний досвід — діліться в коментарях або напишіть мені. Почитайте в блозі.
Друге — це ретро по конфі. Команда провела ретро без мене, але я кілька моментів хотів відмітити. По-перше, як я вже казав, це одна з небагатьох частин холдингу DOU–Djinni, яка зростає за об’єктивними метриками. Це означає, що вона буде забирати більше уваги і ресурсів.
А по-друге, як з’являються ідеї. Наприклад, цього року конфа була дводенною — не як минулого разу. І постфактум ти розумієш, що це круто: зручніше партнерам, більше контактів, більше нетворкінгу, не треба впихувати все в один день. Якщо ти в Києві, можеш прийти сьогодні чи завтра, як зручно. Але мені здається, ця ідея виникла не як стратегічна — а як логічна відповідь на обмеження. Бо не можемо запустити 4 тисячі людей в один день — але можемо 2+2 за два дні. Тобто іноді з’являються хороші ідеї просто в процесі.
Це, до речі, ще одна думка: якщо є product-market fit, користувачі, які вже щось юзають, то нові ідеї з’являються природно. Від юзерів, з коментарів, із соцмереж. Ти пробуєш, дивишся — працює чи ні. Якщо так, залишаєш. Якщо ні — викидаєш. Але коли немає користувачів, то ідей теж немає. Наприклад, з мобільним додатком, який ти ще не релізнув — ти не знаєш, яка вкладка потрібна, чи пошук доречний. Тому головне — реалізувати ідеї і дивитись, як вони працюють.
Останнє — про мілтек. Чи варто йти в цю тему, і що там можна зробити. Я зустрічався з товаришем з війська і питав поради. Бо в мене є кілька застережень: я не шарю в хардвері, тому це має бути щось про софт; я не впевнений, що можна щось зробити, якщо ти зовні, не бачиш реальних проблем і не маєш доступу; і я взагалі не впевнений, що там є критичні проблеми, які вирішуються софтом. Якщо підійти до будь-якого командира і запитати, які топ-3 проблеми — софт, можливо, взагалі не фігурує.
І цей мій знайомий каже: може, подивитись на це як інвестор. Якщо в тебе є ресурси — почни інвестувати в милтек-проєкти. За пів року зробиш 5-6 інвестицій, подивишся на 50-60 проєктів, і будеш набагато краще розуміти, що реально потрібно, що вже вирішено, а що — гаряча тема. Цікава думка, треба подумати.
На цьому все, до зустрічі за тиждень!
Заходьте на [maxua.com](https://maxua.com) — я пощу там цікаві лінки, додав фільтр на головну, де можна обрати між моїми постами, цитатами, подкастами, книжками чи статтями. Спробував навіть кидати GPT дамп своїх постів і просити поради — працює непогано.
